Коротко про себе

Народилась... В якому році?  Вже не памятаю))))

Щасливе дитинство, Навчання в школі з мрією стати дитячим лікарем..

Ближче до закінчення школи, мрії дещо змінили свій вектор.. І ось випускниця, нагороджена срібною медалю, вже на порозі Камянець- Подільського педагогічного інституту( бажання спілкуватися з дітьми помре вже разом зі мною, надіюсь не скоро)

Найцікавіші, найщасливіші роки життя студенства промайнули дуже швидко.

І ось випускниця, нагороджена червоним дипломом  Камянець- Подільського педагогічного інституту,  вже на порозі Рахнівської ЗОШ І-ІІІ ст  (зараз Рахнівського НВК "ЗОШ І-ІІІ ст,ДНЗ"). Праця, натхнена, незважаючи, навіть на те, що працювали без заробітньої плати. Але ж ми сильні і ініціативні! )) Ми все можем подолати , всілякі негаразди..

Почала втілювати в життя свої головні проєкти... 
Перший мій чудовий "проект"-  мій син- уже студент Національного транспортного університету. м Київ.

Сподобалось проектувати ... Тому роботу по даному питанню продовжила ...

І моя радість - молодший син - першокласник, який мріє стати лікарем)))

Ось і коротко про мене. ... Як про особистість.

Як педагог… Кажуть в народі: "Не хвали себе, нехай тебе похвалять інші" …
Для вчителя найкращою оцінкою діяльності роботи, його вмінь, навиків і старань – є учні…

Я почуваюся себе справжнім вчителем коли:

-          Моя учениця, медик по спеціальності, після огляду сина, пригадує уроки біології та те, що спонукало вибрати її цю професію

-          Ученицю , вже маму, яка зустрічаючи мене , розповідає , що може сама допомогти  в розв’язані генетичної  задачі, своїй доньці, адже вона так любила розв’язувати їх на уроках в далеких 90-х.

-          Викладачку університету біотехнологічного факультету, яка, як приклад, з захопленням  з високої трибуни, розповідає про студентку першокурсницю( ще того року мою ученицю), яка здивувала всіх в групі своїм проектом з екології. «У неї горіли очі» - сказала викладачка про мою ученицю  А ця учениця зовсім не збиралася пов’язувати своє життя з біологічними науками. Але робота над дослідницькими проектами, змінила її професійний напрямок.

-          Коли учні з усмішкою приходять на урок, з задоволенням готують проекти, проводять дослідження, відвідують гурток тошо ..я щаслива!!
                   Бо я розумію- саме це є моєю грамотою, моїм званням і моїм досягненням в роботі.

Хотілось ще  б написати якесь кредо, гасло  тощо.  Але  вже так багато сказано,  деколи, аж занадто пафосно...

Я думаю, в житті важливо не загубити себе, любити, залишатися правильною людиною, навіть коли здається, що то зовсім не раціонально... Все з часом стане на свої місця, зміняться обставини, люди, ситуацїі, а ось чи зможемо змінити ми себе, видозмінених в душі...